Про забезпечення соціальних гарантій для працівників у період  воєнного стану

Державна служба України з питань праці підготувала низку актуальних роз’яснень щодо трудових відносин між суб’єктами господарювання та найманим персоналом в умовах дії воєнного стану.  

Про дії роботодавців у період воєнного стану

Якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарської діяльності – для працівників запроваджується простій.

Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Якщо у зв’язку з військовою агресією проти України виключається можливість надання та виконання роботи, дія трудового договору може бути призупинена.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Також працівникам на підставі їхніх особистих заяв можуть бути надані відпустки, в тому числі, без збереження заробітної плати.

У разі, якщо робота підприємства продовжується, працівники можуть виконувати роботу, передбачену трудовим договором, діяти треба відповідно до вимог чинного законодавства про працю.

Чи можна звільнити працівника, якщо він без попередження роботодавця вибув за межі держави?

Звільнення працівників має відбуватися за процедурами, передбаченими чинним законодавством.

Звільнення працівників за власним бажанням та за угодою сторін здійснюється на підставі заяви працівника.

Якщо працівник залишив робоче місце і не виконує свої трудові обов’язки у зв’язку із воєнними діями, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини.

Держпраці рекомендує за відсутності заяви працівника про звільнення, не вирішувати питання щодо звільнення працівника до закінчення бойових дій.

У табелі обліку робочого часу можна проставляти позначку "інші причини відсутності". Підстави для збереження заробітку за таким працівником відсутні.

У разі необхідності виконання обов’язків відсутнього працівника, можна прийняти на його місце іншого працівника на умовах строкового трудового договору.

Чи може працівник, котрий отримав статус біженця в іншій країні, продовжувати перебувати  у трудових відносинах з підприємством на батьківщині? Чи такий працівник має бути звільнений? 

Законодавством про працю не передбачено обов’язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження та отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.

Зважаючи на надскладну ситуацію на території України, працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважної причини.

У випадку, якщо робота може виконуватися дистанційно, працівник може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки з відповідною оплатою.

Якщо з працівником відсутній зв'язок, до з'ясування причин і обставин його відсутності, за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Чи можна під час воєнного стану проводити скорочення штату або чисельності працівників?

Законодавством про працю не встановлено обмежень щодо заборони скорочення працівників недержавних підприємств, установ та організацій в період воєнного стану.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства.

Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше, ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

При цьому у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Чи можна залучати до роботи працівників у вихідні та святкові дні?

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статей 71-73 Кодексу законів про працю України щодо заборони залучення працівників у святкові і вихідні дні та компенсації за роботу у святкові і вихідні дні.

Якою може бути максимальна тривалість робочого часу під час воєнного стану?

Тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

Чи можна перевести працівника на іншу роботу в умовах воєнного стану?

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять, або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Роз’яснення  підготовлено у рамках інформаційної кампанії Держпраці «Україна працює».

Більше актуальної інформації: https://pratsia.in.ua