Буковина: у першому кварталі 2023 року платники заплатили

майже 2 млрд 210,0 млн грн податків та 1 млрд 332,5 млн грн єдиного соціального внеску

Начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталій Шпак поінформував громадськість про виконання завдань щодо сплати податкових платежів буковинцями (бізнес – спільнотою та громадянами) впродовж першого кварталу 2023 року.

За його словами буковинські платники сплатили до Зведеного бюджету майже 2 млрд 210,0 млн грн податків та 1 млрд 332,5 млн грн єдиного соціального внеску.

Попри те, що почався другий рік війни з агресором, платники сумлінно виконують свій обов’язок. Надходження податків зросли у порівнянні з аналогічним періодом на минулого року на 560,4  млн грн та на 283,7 млн грн єдиного соціального внеску. 

Фактичний збір до державного бюджету склав майже 803,3  млн грн. Місцеві бюджети  територіальних громад отримали понад 1 млрд 406, 7 млн грн. 

В розрізі основних платежів до державного бюджету найбільшу частку складають: податок на додану вартість  - майже 237,9 млн грн; податок на доходи фізичних осіб - 281,4 млн грн; військовий податок 91,8 млн грн та 150,3 млн грн податок на прибуток.

Серед надходжень до місцевих бюджетів майже 72 відсотки складає податок на доходи фізичних осіб – понад 1 млрд 14,1 млн грн. Суб’єкти малого підприємництва «спрощенці» сплатили 185,4 млн грн єдиного податку. Землевласники та землекористувачі забезпечили місцевим бюджетам понад 101,3 млн грн плати за землю та оренду.

 

Щодо застосування фінансових санкцій  при неодноразових порушеннях вимог застосуванням РРО/ПРРО

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.

Згідно з підпунктом 113.3 статі 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

 

Застосування пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі наявності у ФО декількох об’єктів житлової нерухомості

Яким чином застосовуються пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі наявності у ФО декількох об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу?

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (абзац перший п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.