Чи є платником земельного податку ФОП – платник ЄП за земельні ділянки, земельні частки (паї), які надавалися їй як фізичній особі (право власності оформлено на ФО) та використовуються за призначенням для провадження господарської діяльності?

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до підпунктів 14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пунктом 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Згідно з п. 270.1 ст. 270 ПКУ об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Разом з тим, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Враховуючи викладене, звільняється від сплати земельного податку (в т. ч. обов’язку нарахування, подання податкової звітності із земельного податку) фізична особа – підприємець – платник єдиного податку:

першої – третьої груп – за земельні ділянки, що використовуються такою особою за призначенням для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування);

четвертої групи, за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.